Тамерлан і Альона! Ти казав, що рано, рано, рано Сипав сіль на рану, рану, рану У тобі разтану, тану, тану Іншою не стану, стану, стану... Акули навкруги, розкажуть свою правду Ти посміхаючись, даруєш мені Prada Я у безодні, немов у човні Пливу до тебе, але цей шлях у вогні А я знову на краю стою, а я знов тебе згадую А я слово собі даю, що тебе не розлюблю Не тримай мене Якщо не знаєш, що хочеш Якщо любов'ю шепочеш Але заплакані очі – одне й те саме дівоче Кохання, ніби без узбіч Але я знаю точно: ночами я Я твій таємний злочин З одного дерева ікона і лопата Ти суперечлива, як Понтій і Пілат Ти ніби тут, але тебе немає (тебе немає) В нашому Римі, ми ще заспіваємо Ти казав, що рано, рано, рано Сипав сіль на рану, рану, рану (Ой, рано, рано, рано) У тобі разтану, тану, тану Іншою не стану, стану, стану Я іншою не стану Кожен день з тобою - нова пригода Ти змінюєшся, наче тренд у моді (тренд у моді) Авжеж, твоя природна – врода Мене обезброює, де завгодно Де кохання моє, як п'ятий елемент Де з'являєшся ти, там завжди happy end А я слово тобі даю, що тебе не розлюблю! (Ти казав, що рано, рано, рано) (Сипав сіль на рану, рану, рану) Оу-у-у... Ти казав, що рано, рано, рано Сипав сіль на рану, рану, рану (Ой, рано, рано, рано) У тобі разтану, тану, тану Іншою не стану, стану, стану Я іншою не стану